Рідний Край - колекція фотографій України

Метою проекту є створення мультимедійних карт для програми Google Earth.
Хотів би створити "життєву мапу" очільників ОУН, з вказанням на мапі Google Earth видатних місць діяльності провідників ОУН-УПА, бойових дій УПА. Зокрема розпочати з найвідомішого - Степана Бандери.
Усі бажаючі допомогти, які володіють історичними матеріалами, приєднуйтеся.
Життєвий шлях Степана Бандери (для того, щоб переглянути файл необхідно попередньо встановити програму Google Earth) або скористатися картографічними он-лайн сервісами від Google: Життєвий шлях Степана Бандери або Windows Live Maps: Життєвий шлях Степана Бандери

Автобіографію Степана Бандери можна прочитати тут: "Мої життєписні дані" (автобіографія Степана Бандери)

Для збереження історичної пам’яті дуже важливо, щоб героїчні сторінки історії України були достойно представлені у всесвітній мережі Інтернет. Метою проекту „Наші герої” є використання сучасних Інтернет-сервісів для відновлення та збереження героїчних сторінок українського народу (зокрема про діяльність ОУН-УПА), пошанування героїв українського народу. Головні кроки по реалізації проекту: Залучення усіх, кому небайдужа історія України з метою організації потужної Веб-спільноти (форуму) однодумців на базі сайту http://kray.ridne.net/; Створення „Мапи” діяльності ОУН-УПА (боїв, спецоперацій, агентурної мережі) засобами Google Earth та Google Maps на базі сайту проекту „Наші герої” Створення галереї світлин з місць української слави; в перспективі: Створення туристичних маршрутів за визначними місцями діяльності ОУН-УПА, та мандрівки ними; Створення архіву: збирання та накопичення історичної інформації (документів, фотографій, статей, книг, розповідей очевидців подій) про діяльність Організації Українських Націоналістів та їхнього збройного формування – Українську Повстанську Армію; Закликаємо, усіх, хто цікавиться історією свого народу, володіє цікавою інформацією про діяльність ОУН-УПА, хоче долучитися до створення пантеону Наших Героїв, щоб зберегти її для нащадків, приєднуватися до участі в проекті!

Коломия не помия, Коломия місто, В Коломиї такі дівки, як пшеничне тісто. Коломия (англ. Kolomyia) — місто, районний центр в Івано-Франківській області. Населення — близько 60 тис. мешканців. Археологи виявили на околицях міста сліди перебування племен-носіїв трипільської культури віком майже 6 тис. років. Перша згадка про Коломию находиться в Галицько-Волинському літопису під 1241 роком: не можеши отдати ю сима, яко велиціи князи держать сію Коломию на роздаваніе оружникам, хоча, на думку дослідників, є всі підстави вважати вік міста значно більшим. Коломия починалася як фортеця, що охороняла Попрутську оборонну лінію. На думку археологів, фортеця існувала вже в середині XII століття, коли кордони Галицької держави сягнули Нижнього Дунаю, і діяв важливий сухопутний торговельний шлях — Берладська дорога, що вела з Галича на Волощину й Дунай. Тоді на берегах Пруту стояли 4 фортеці: у Коломиї, Олешкові, Снятині і Чернівцях. Археологи дійшли висновку, що майже всі давньоруські міста перестали існувати в середині XIII ст. під час монголо-татарської навали. Припустимо, що і Коломийська фортеця могла бути спалена в 1259 р., коли монголо-татарський воєвода Бурундай зажадав від Данила Галицького зруйнувати всі його укріплення.

Жовква, (анг. Zhovkva), (пол. Żółkiew), з 1951 по 1992 - назва - Нестеров) - місто в Львівській області, районний центр. Засноване в 1597. Міські права отримала в 1603 році. Відома як місто ремісників. В XVII столітті Жовква була резиденцією польского короля Яна III Собеського. В кінці XVII - початку XVIII століть славилась художня школа і школа різьби по дереву. Географічне положення Жовква є адміністративним центром району у Львівській області, знаходиться в 25 кілометрах на північ від Львова і в 35 кілометрах від українсько-польського кордону на розвилці міжнародних автошляхів на Польщу (Львів – Рава-Руська – Варшава) та Прибалтику (Львів – Ковель – Брест). Поряд з автотрасою проходить залізниця Львів – Рава Руська – Варшава. Жовква розташована на межі природних областей: горбогірного пасма Розточчя та сильно заболоченої в давнину рівнини Малого Полісся. Межа природних областей співпадає тут з багатою геологічною, кліматичною, рослинною і тваринною межею в Європі, поруч з якою проходить Головний Європейський вододіл. Це також древня межа земель та князівств Червоної Русі – Галичини і Волині, Звенигородського і Белзького князівств. Біля підніжжя гори Гарай (365 м) – крутого уступу Розточчя, яка здіймається на 150 метрів над прилеглою рівниною, перетиналися важливі шляхи Червоної Русі. Зі сходу на захід проходив шлях на відтинку між містами Димошин (нині м.Кам’янка Бузька) та Щекотин (околиці села Глинсько в 5 кілометрах від Жовкви) і далі на Янів, Краковець, Краків; з півдня на північ пролягав шлях із столичного міста Галича (пізніше зі Львова) на Белз і Холм.

Галич — місто, районний центр Івано-Франківської області. Розташований за 29 км залізницею та 26 км шосейним шляхом на північ від обласного центру. Назва міста дала назву регіону «Галичина». Пеpша згадка про Галич — 898 рік. У XII—XIV століттях Галич був столицею Галицько-Волинcької держави (щоправда, центр княжого Галича містився біля теперішнього села Крилос, а на місці теперішнього міста існував торговельно-ремісничий посад). Від княжого Галича збереглися: собор Успення в c. Крилос, церква св. Пантелеймона в c. Шевченкове, залишки фортифікаційних споруд і фундаменти понад 30 давніх церков. Пізніший період представлений залишками Старостинського замку.

Крилос - село Галицького району Івано-Франківської області, на території якого в середні віки існувала столиця Галицько-Волинської держави, Галич. Пам'ятки старовини в Крилосі та околицях Галичина могила - могила легендарного князя Галичини (реконструкція кургану), у Крилосі. Церква Успіння Богородиці (1584), у Крилосі. Каплиця Св. Василія, збудована на фундаментах Успенського собору 12 ст., у Крилосі.

У південно-західній частині Мукачева стоїть овіяний легендами і бойовою славою Мукачівський замок, один із найцінніших Історичних і воєнно-архітектурних пам'яток Закарпаття ХІV-XVIІ століть. Замок розташований на горі вулканічного походження висотою 68 м і займає площу 13 930 кв.м. Точної дати заснування замку немає, але в документах, які датуються XI століттям, він уже згадується. З 1396 по 1414 роки замком володів Подільський князь Федір Корятович. Він значно розбудовує і укріплює замок, перетворює його у свою резиденцію. В цей же час у скелястій горі був вирубаний 85 метровий колодязь. Протягом ХV-XVI століть замок знаходився в руках багатьох володарів, які проводять його розбудову і укріплення. В цей час в оборонній системі замку було 14 веж, а у верхній частині знаходився великий палац.