Рідний Край - колекція фотографій України

У цій гілці публікуємо усі знимки, що стосується діяльності ОУН-УПА
Почнемо зі знимків, які оприлюднила СБУ

Повстанець Іван Манчук - "Білогруд"

Сотенний Мирослав Симчич - "Кривоніс" (ліворуч)

"Мої життєписні дані" (Степан Бандера) Я народився 1 січня 1909 року в селі Угринів Старий, повіт Калуш у Галичині, яка в той час належала до австро-угорської монархії, разом з двома іншими західноукраїнськими країнами: Буковиною і Закарпаттям.

До 100 річчя Степана Бандери в Старому Угринові Калуського району Івано-Франківської області відновлять родинну хату провідника ОУН Степана Бандери та відтворять криївку Української повстанської армії.

На сьогоднішній день у WWW існують можливості для створення власних повноцінних карт, які базуються на накладанні власних шарів на існуючі супутникові карти спеціальних веб-сервісів. Існуючі Веб-сервіси такі як Google Earth забезпечують досить широкі можливості
Шари (layer) для таких картографічних сервісів – множина відміток (placemark) у просторі, які позначають місця чи об’єкти.
Для створення таких карт (шарів) для програми Google Earth та інших сервісів полягає у створенні kml чи kmz (kmz - це заархівований kml) файлів на мові XML у яких робляться ці відмітки.

Метою проекту є створення мультимедійних карт для програми Google Earth.
Хотів би створити "життєву мапу" очільників ОУН, з вказанням на мапі Google Earth видатних місць діяльності провідників ОУН-УПА, бойових дій УПА. Зокрема розпочати з найвідомішого - Степана Бандери.
Усі бажаючі допомогти, які володіють історичними матеріалами, приєднуйтеся.
Життєвий шлях Степана Бандери (для того, щоб переглянути файл необхідно попередньо встановити програму Google Earth) або скористатися картографічними он-лайн сервісами від Google: Життєвий шлях Степана Бандери або Windows Live Maps: Життєвий шлях Степана Бандери

Автобіографію Степана Бандери можна прочитати тут: "Мої життєписні дані" (автобіографія Степана Бандери)

Коломия не помия, Коломия місто, В Коломиї такі дівки, як пшеничне тісто. Коломия (англ. Kolomyia) — місто, районний центр в Івано-Франківській області. Населення — близько 60 тис. мешканців. Археологи виявили на околицях міста сліди перебування племен-носіїв трипільської культури віком майже 6 тис. років. Перша згадка про Коломию находиться в Галицько-Волинському літопису під 1241 роком: не можеши отдати ю сима, яко велиціи князи держать сію Коломию на роздаваніе оружникам, хоча, на думку дослідників, є всі підстави вважати вік міста значно більшим. Коломия починалася як фортеця, що охороняла Попрутську оборонну лінію. На думку археологів, фортеця існувала вже в середині XII століття, коли кордони Галицької держави сягнули Нижнього Дунаю, і діяв важливий сухопутний торговельний шлях — Берладська дорога, що вела з Галича на Волощину й Дунай. Тоді на берегах Пруту стояли 4 фортеці: у Коломиї, Олешкові, Снятині і Чернівцях. Археологи дійшли висновку, що майже всі давньоруські міста перестали існувати в середині XIII ст. під час монголо-татарської навали. Припустимо, що і Коломийська фортеця могла бути спалена в 1259 р., коли монголо-татарський воєвода Бурундай зажадав від Данила Галицького зруйнувати всі його укріплення.

Жовква, (анг. Zhovkva), (пол. Żółkiew), з 1951 по 1992 - назва - Нестеров) - місто в Львівській області, районний центр. Засноване в 1597. Міські права отримала в 1603 році. Відома як місто ремісників. В XVII столітті Жовква була резиденцією польского короля Яна III Собеського. В кінці XVII - початку XVIII століть славилась художня школа і школа різьби по дереву. Географічне положення Жовква є адміністративним центром району у Львівській області, знаходиться в 25 кілометрах на північ від Львова і в 35 кілометрах від українсько-польського кордону на розвилці міжнародних автошляхів на Польщу (Львів – Рава-Руська – Варшава) та Прибалтику (Львів – Ковель – Брест). Поряд з автотрасою проходить залізниця Львів – Рава Руська – Варшава. Жовква розташована на межі природних областей: горбогірного пасма Розточчя та сильно заболоченої в давнину рівнини Малого Полісся. Межа природних областей співпадає тут з багатою геологічною, кліматичною, рослинною і тваринною межею в Європі, поруч з якою проходить Головний Європейський вододіл. Це також древня межа земель та князівств Червоної Русі – Галичини і Волині, Звенигородського і Белзького князівств. Біля підніжжя гори Гарай (365 м) – крутого уступу Розточчя, яка здіймається на 150 метрів над прилеглою рівниною, перетиналися важливі шляхи Червоної Русі. Зі сходу на захід проходив шлях на відтинку між містами Димошин (нині м.Кам’янка Бузька) та Щекотин (околиці села Глинсько в 5 кілометрах від Жовкви) і далі на Янів, Краковець, Краків; з півдня на північ пролягав шлях із столичного міста Галича (пізніше зі Львова) на Белз і Холм.