Концепція проекту "Наші герої"

Для збереження історичної пам’яті дуже важливо, щоб героїчні сторінки історії України були достойно представлені у всесвітній мережі Інтернет. Метою проекту „Наші герої” є використання сучасних Інтернет-сервісів для відновлення та збереження героїчних сторінок українського народу (зокрема про діяльність ОУН-УПА), пошанування героїв українського народу. Головні кроки по реалізації проекту: Залучення усіх, кому небайдужа історія України з метою організації потужної Веб-спільноти (форуму) однодумців на базі сайту http://kray.ridne.net/; Створення „Мапи” діяльності ОУН-УПА (боїв, спецоперацій, агентурної мережі) засобами Google Earth та Google Maps на базі сайту проекту „Наші герої” Створення галереї світлин з місць української слави; в перспективі: Створення туристичних маршрутів за визначними місцями діяльності ОУН-УПА, та мандрівки ними; Створення архіву: збирання та накопичення історичної інформації (документів, фотографій, статей, книг, розповідей очевидців подій) про діяльність Організації Українських Націоналістів та їхнього збройного формування – Українську Повстанську Армію; Закликаємо, усіх, хто цікавиться історією свого народу, володіє цікавою інформацією про діяльність ОУН-УПА, хоче долучитися до створення пантеону Наших Героїв, щоб зберегти її для нащадків, приєднуватися до участі в проекті!

Оксана БАНДЕРА: “Да будет воля Твоя..”

Минуло 40 днів, як відійшла на Божу дорогу слави Оксана Бандера, наймолодша із сестер Провідника ОУН. Ця жінка мужньо стала нарівні з борцями за свободу свого народу і сповна розділила їх долю, але мала до боротьби не автоматичну зброю, а тільки два духовні середники: молитву до Бога та віру в Україну.

Вірний друг

Вірний друг

Початок альбому Попередня знимка
Приручений ведмідь взимку впадав в сплячку і при переходах з одної криївки в іншу повстанці переносили його з собою :).

Создать Фонд Степана Бандеры

«Как?! Улица Бандеры?!» - моя средняя дочь не могла скрыть разочарования. Первое, что поразило во Львове студентку филфака из сибирского города, была обыкновенная табличка на доме.

«Пойми, - пытался вразумить я дочь, - это в России Степана Бандеру считают бандитом и мародером, а здесь - настоящим героем. В конце концов, что мы знаем о нем...»

В самом деле - что? Очень немного. Помню, мама кричала на нас с братом из кухонного окна на втором этаже: «Эй, бандеровцы, а ну-ка, ужинать!» И было не понятно, то ли это с осуждением (мы были еще теми сорванцами), то ли - с нежностью. Двоякое восприятие данной фамилии сопровождало меня всю жизнь.

Десятилетия отшлифовали в голове примерно такую формулу: Бандеру в России не очень любят, но и не склоняют, как Власова или Махно. Обычно его вспоминают, когда речь заходит о Западной Украине. Не о красотах вечных Карпат тогда говорят, не об изумительных тамошних девушках или пронзительной «средневековости» Львова, а о Степане Бандере. «Тебя там бандеровцы не зажимают?» - первым делом спросил, узнав о месте моего пребывания, московский приятель, сын поэтессы и журналиста-международника, работающий над монографией о мировых властных элитах. Образованный человек - и такая чушь... Пришлось отшутиться: «А я по вечерам стараюсь не гулять».

Бандера: старі та нові міфи

Ювілейні дати повертають до життя старі радянські кліше (терорист, зрадник, колаборант). У випадку з Бандерою до цих штампів додаються ще й нові стереотипи – деструктивний політик, розкольник, авторитарний вождь…

***

Бандера: постскриптум «москальского» историка

Сегодня негативная реакция на Восточной Украине и в Крыму на увековечивание памяти бойцов УПА, Бандеры и Шухевича – это реакция далеко не только людей, воспитанных советским агитпропом.

Syndicate content