Статті

1. Приймай життя як героїчний подвиг і здобувай чин незламної волі та творчої ідеї.

2. Найвищим Твоїм законом і Твоїм бажанням є воля та ідея нації.

3. Будь гідним виконавцем заповітів великих синів Твоєї нації, борись та працюй для великого майбутнього.

4. Твоїм найбільшим добром і Твоєю честю є сила і велич Твоєї Нації.

5. Залізна дисципліна щодо ідеї та Проводу і обов'язок праці є Твоєю чеснотою.

6. Пам'ятай, що Україна покликана до творення нового життя, тому працюй для її могутності та розвитку.

7. Плекай дух волі у творчості, неси всюди ідею Правди України і закріплюй в життя її історичну місію.

8. Твоєю найбільшою любов'ю є Українська Нація, а Твоїми братами - всі члени української національної спільноти.

9. Будь вірний ідеї Нації на життя і смерть і не здайся, хоч би проти Тебе був увесь світ.

10. Красу і радість життя вбачай у невпинному прагненні на вершини духа, ідеї і чину.

1. Завжди готовий - це значить, що він є вояком Української Революційної Армії. Він бореться на великому всеохоплюючому фронті Української Національної Революції, віддаючи всі свої сили, готовий кожної хвилини віддати і своє життя. Український націоналіст є завжди у повній бойовій готовності.

2. Безкорисливий - це значить, що ідею Українського Націоналізму й службу їй ставить він вище всіх скарбів світу цього. Для Неї він проміняє з радістю можливість спокійного та вигідного життя на тверду долю вояка-борця, теплу хату - на окопи чи тюрму. Щастя шукає і знаходить він у радості боротьби і перемоги на службі Великій Святій Справі. Лише у щасті Української Нації - щастя українського націоналіста. Її воля, слава і могутність - його найбільше бажання.

Десять заповідей українського націоналіста (Декалог):
Я — Дух одвічної стихії,що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя:

1. Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї.
2. Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації.

«Как?! Улица Бандеры?!» - моя средняя дочь не могла скрыть разочарования. Первое, что поразило во Львове студентку филфака из сибирского города, была обыкновенная табличка на доме.

«Пойми, - пытался вразумить я дочь, - это в России Степана Бандеру считают бандитом и мародером, а здесь - настоящим героем. В конце концов, что мы знаем о нем...»

В самом деле - что? Очень немного. Помню, мама кричала на нас с братом из кухонного окна на втором этаже: «Эй, бандеровцы, а ну-ка, ужинать!» И было не понятно, то ли это с осуждением (мы были еще теми сорванцами), то ли - с нежностью. Двоякое восприятие данной фамилии сопровождало меня всю жизнь.

Десятилетия отшлифовали в голове примерно такую формулу: Бандеру в России не очень любят, но и не склоняют, как Власова или Махно. Обычно его вспоминают, когда речь заходит о Западной Украине. Не о красотах вечных Карпат тогда говорят, не об изумительных тамошних девушках или пронзительной «средневековости» Львова, а о Степане Бандере. «Тебя там бандеровцы не зажимают?» - первым делом спросил, узнав о месте моего пребывания, московский приятель, сын поэтессы и журналиста-международника, работающий над монографией о мировых властных элитах. Образованный человек - и такая чушь... Пришлось отшутиться: «А я по вечерам стараюсь не гулять».

Ювілейні дати повертають до життя старі радянські кліше (терорист, зрадник, колаборант). У випадку з Бандерою до цих штампів додаються ще й нові стереотипи – деструктивний політик, розкольник, авторитарний вождь…

***

Сегодня негативная реакция на Восточной Украине и в Крыму на увековечивание памяти бойцов УПА, Бандеры и Шухевича – это реакция далеко не только людей, воспитанных советским агитпропом.

Збірку чорно-білих фотонегативів у кількості 216 екземплярів, на яких зафіксовані вояки УПА, було віднайдено родиною Кіщуків на присілку Липний у селі Яворів Косівського району Івано-Франківської області 24 червня 1999-го року. Відбитки з плівок і систематизацію світлин здійснив Василь Гуменюк; за сприяння доброчинного фонду “Просвіта і чин” (почесний голова – Ганна Іваницька-Бардин), громадянина США Вірослава Лобура та Кредитової Кооперативи “Самопоміч” (Клівленд, США; директор – д-р Богдан Чепак) матеріал було опубліковано у вигляді книги-альбома “ЯВОРІВСЬКИЙ ФОТОАРХІВ УПА” (Львів: Сполом, 2005.– 236 с.).