Загальна характеристика яворівської знахідки.

У знайденому Кіщуками архіві є 216 окремих негативів (кадрів) на чорно-білій негативній плівці (целулоїдна основа) шириною 6 см (тепер така плівка випускається у вигляді рулонів довжиною 70 см, покритих захисним червоно-чорним папером). Переважна більшість негативів (202 шт.) мають формат 6x9 см, дванадцять — 4,5 х 6 см та один — 6x6 см. Ще один негатив, хоча й близький за розміром до 6 х 9 см, але видно, що вирізаний з іншого кадра більшого формату.
Весь матеріал зберігся в основному добре. Особливих механічних пошкоджень тривале перебування в землі не спричинило. Подряпини і плями, що є на окремих кадрах, були, напевне, нанесені в процесі їх використання повстанськими фотографами. Є ознаки, що деякі негативи після проявлення не були належно просушені; їх поспіхом вкинули вологими в сумку чи потайне місце, і це спричинило значні механічні пошкодження емульсійного шару. На щастя, таких кадрів одиниці. У другій банці було вкладено якісь документи, можливо, перелік негативів або помітки хто, де й коли фотографований. На жаль, вона розгерметизувалась, і все, що там було, перетворилося в чорне порохно.
Добрим негативом вважається не лише той, що має різке зображення, а й відповідну оптичну густину — вона повинна бути не надто велика, але й не замала. Для досягнення цього тепер існують спеціальні системи експонометри, які в 40-х рр. були великою рідкістю. Фотографи визначали експозицію "на око", тому точність такого визначення залежала виключно від досвіду майстра. У Яворівському архіві лише 29 негативів мали підвищену, а 17 — знижену оптичну густину, решта — бездоганну і задовільну. Це засвідчує, що автори повстанських світлин були досвідченими майстрами своєї справи, адже не так просто в польових умовах виготовити добрий негатив, та ще й на маловідомому фотоматеріалі. Цим матеріалом була німецька аерофотоплівка. її нарізали смужками потрібної ширини і використовували для "наземних" потреб. Само собою зрозуміло, що роздобути таку плівку під час війни було непросто; після травня 1945 р. її продавали в комісійних магазинах як "трофейний матеріал". Про це розповів п. Михайло Гарух— фотограф з 1938 р. н. У 1945 р. він фотографував повстанців у селі Труханові (Сколівського р-ну Львівської обл.), за що відбув 10 років таборів.
Якість віднайдених на Липному негативів така, що дозволяла виготовити відбитки безпосередньо, і лише 29 з них потребували корегування (послаблення) після ретельних проб на стійкість. Із тих, які мали понижену оптичну густину, добрі відбитки було отримано на контрастному папері без будь-якої обробки оригіналів. Таким чином вдалося виготовити всі 216 позитивів достатньо високої якості.