Vasyl Gumeniuk's blog
Tue, 03/16/2010 - 13:35 — Vasyl Gumeniuk
Стосовно фотографування в УПА у повстанських документах ми зустріли лише одну згадку інструктивного характеру, яка звучить дослівно так: “Нагляд над збереженням правил військової таємниці в слові і письмі, де слід звернути увагу на слідуюче: фотографування відділу і осіб, зв’язаних з повстанчим рухом, на що може дозволити к
Tue, 03/16/2010 - 13:34 — Vasyl Gumeniuk
Незважаючи на те, що всі світлини підписані і в цих текстах вказані опізнані повстанці, необхідно ще раз обговорити питання, хто саме і за яких обставин зафіксований у збірці “Аскольда”, а також намітити напрямки подальшої пошукової роботи. Вона буде непростою і об’ємною.
Tue, 03/16/2010 - 13:31 — Vasyl Gumeniuk
На превеликий жаль Володимир Яким’юк-“Аскольд” не залишив жодних записів про те, хто, коли і за яких обставин фотографував у підпіллі (достеменно точно відомо лише, що він сам цього не робив), як також і того, хто ж зафіксований на цих безцінних світлинах.
Tue, 03/16/2010 - 13:29 — Vasyl Gumeniuk
Світлини УПА пан Володимир Яким’юк переховував у металічній баночці з-під чаю “Horniman’s Pure Tea” розміром 5х8х10 см, але це, зрозуміло, була, так би мовити “вторинна локалізація”.
Tue, 03/16/2010 - 13:27 — Vasyl Gumeniuk
Можемо стверджувати, що у референтурі пропаганди Косівщини, яку в 1947-52 рр. очолював Володимир Яким’юк-“Аскольд”, зосереджувалися практично всі інформаційні матеріали підпілля: звіти, комунікати, відозви до населення і окупантів, працівників партійно-державного апарату, світлини і багато іншого.
Tue, 03/16/2010 - 13:26 — Vasyl Gumeniuk
Яким’юк Володимир Юрійович народився 22 квітня 1922 року в селі Тюдів Косівського р-ну Івано-Франківської області в родині селян. Він був третьою дитиною, а окрім нього батьки виховували ще чотирьох синів (Василя, Івана, Федора і Дмитра) та дочку Олену.
Tue, 03/16/2010 - 13:23 — Vasyl Gumeniuk
До початку 90-х років ХХ-го століття про існування світлин УПА знали хіба що за кордоном, окремі ветерани визвольної боротьби, і співробітники КҐБ, які буквально “полювали” за будь-якими слідами підпілля.